- булькотати
- -очу́, -о́чеш і булькоті́ти, -очу́, -оти́ш, недок.1) Підсил. до булькати.2) перен., розм. Невиразно говорити; бурмотати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
булькотати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
булькіт — коту, ч. Дія за знач. булькати, булькотати 1) і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
булькотання — я, с. Дія за знач. булькотати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
булькотіти — див. булькотати … Український тлумачний словник
пробулькотати — очу/, о/чеш і пробулькоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) неперех.Булькотати, булькотіти якийсь час. 2) перех. і без додатка, перен., розм. Невиразно промовити що небудь … Український тлумачний словник
ґульґотати — ґочу, Ол. [1.] Булькотати, булькати. [2.] Гелготіти, гелготати … Словник лемківскої говірки